В Адміністрації Президента України назвали прийняття закону важливим кроком на шляху до децентралізації та заявили, що при розробці механізмів за основу взятий успішний досвід Польщі, де утворилася принципово нова система управління. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (район - ред.) і воєводство (область - ред.) є незалежними одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави згідно закону. Модель влади була переорієнтована на користь громад, фінансово самодостатнє місцеве самоврядування перебрало на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад, що дало поштовх для соціально-економічного розвитку.
Також реформа місцевого самоврядування через об'єднання була успішно реалізована у Великобританії (1971–1975 рр.), де з 1,5 тис. громад залишилося 0,5 тис., та в Німеччині (1968–1970 рр.) — з 24,4 тис. залишилося 8,4 тис. громад.
14 травня міський голова Руслан Майструк ініціював об'єднання 28 територіальних громад Тетіївського району з центром в місті Тетієві. Руслан Володимирович розповів про непростий шлях до практичної реалізації реформи місцевого самоврядування, а також чому об'єднання вигідно селам навіть в більшій мірі ніж містам.
Прийняття даного закону це початок реформи місцевого самоврядування. В чому полягала необхідність адміністративно-територіальної реформи?
З серпня 1991 року Україна стала незалежною, формально незалежною, як показав досвід. Але, фактично вся укорінена радянська вертикаль влади з її корупційними схемами залишилася, яка абсолютно не здатна працювати на благо України. Реформа з децентралізації, об'єднання громад є фактично стартом, за яким може початися процес перетворення України з пострадянської в демократичну європейську.
Взагалі, ця реформа назрівала давно. Всі цивілізовані країни пройшли через децентралізацію і укрупнення громад. Але в нас вона тормозилася всіма силами, оскільки наша верхівка влади не хотіла ділитися повноваженнями і звісно фінансами. На сьогодні місцеве самоврядування швидше можна назвати самоврятуванням, оскільки в нас багато обов'язків, а прав фактично ніяких. Насамперед, це позначається в тому, що існує дуже велика прірва між містами районного та обласного значення.
Ось, наприклад, стосовно землі. На сьогодні місто не розпоряджається четвертою частиною своєї землі, яка знаходиться за межами міста, хоча це території і вулиці міста на яких знаходяться дуже багато об'єктів. Крім того, фактично зовсім не впливає на землі запасу міської ради. Розпоряджаються цими землями держземагентсво Київської області і фактично ми не можемо мати ні доходів з цієї землі і ті землі, які мали отримати наші учасники АТО отримують інші люди навіть з інших районів. Це абсурд. Але земля це лише один із моментів.
Є наприклад такі структури, як Архбудконтроль. Для того, щоб прийняти у експлуатацію будівлю потрібно їхати в Київ, платити кошти, де такси за акти на кожен квадратний метр представлені в доларах. У нас немає свого інспектора з Архбудконтролю і фактично на будь-яке незаконне будівництво ми не впливаємо.
Тепер стосовно надходження до бюджету. З 1 січня 2015 року в нас вилучили ПДФО, що є основним доходом у місцеві бюджети. Це при тому, що в містах обласного значення залишили. І цілий ряд податків також. Той самий єдиний податок йшов у місцевий бюджет розвитку, за рахунок чого можна було розвиватися. А зараз він іде у загальний фонд - на зарплату та енергоносії.
Тому, альтернативи реформі не залишено. А той, хто саботує реформу, фактично хоче повернення України назад в "Совок" і збереження корупційних схем.
В чому полягає необхідність реформи для сіл?
Села у нас вимирають. Лише в Київській області зникло 79 сіл за роки незалежності. Більшість громад, в тому вигляді якому вони існують є глибоко дотаційними і приреченими на вимирання. Згідно деякими даними, їх близько 80%. В Тетіївському районі зокрема з 28 сіл, лише чотири - Стадниця, Денихівка, П'ятигори і Кашперівка є більш-менш самодостатніми.
Є багато чинників чому це відбувається, навіть в селах з розвинутими сільхозпідприємствами. Вся справа в технологіях. Раніше були колгоспи, в яких працювало по 300 чоловік, а зараз на 10 тис га достатньо 10-15 чоловік. Відповідно роботи немає.
Сільські ради зараз виконують функцію видачі довідки або виступають в ролі статистів. Тому, що більшість в селі залежить від керівника с\г підприємства до якого всі ідуть за вирішенням питань. Тому що, бюджети сіл такі, що їх не вистачає навіть на заробітну плату. Що вони можуть зараз зробити? Адже вони не розпоряджаються землею, не впливають на її розподіл, оскільки держземагентсво як хоче так і крутить їх землями запасу.
Реформа потрібна селам навіть більша ніж містам, оскільки села отримають можливість залучення більших коштів. Кожен староста буде мати право голосу, право подавати пропозиції до розподілу цього бюджету. Тобто, вони матимуть можливості затягнути якісь кошти на розвиток свого села.
Ви зробили перший крок до об'єднання. Якими є перші результати?
Якщо відносно сільських голів, то результат поки негативний. Оскільки, вони не розуміють, що це реформа не для них особисто, а реформа для людей.
Тому, ті сільські голови, які виступають проти реформи - або не розуміють суті самої реформи, або просто вороги громаді свого села.
Які найбільші страхи, що заважають об'єднуватися?
Найбільший страх сільських голів заключається в тому, що вони думають, що втратять владу. Основні питання від деяких голі, які я чую - це скільки в них буде працювати людей і яка в них буде зарплата. А вже на другому місці - питання громади. Які послуги будуть надаватися на місцях і по які потрібно буде їздити в область і район? З одного боку їх можна зрозуміти, люди бояться чогось нового, адже їх налаштували так, що ця реформа розвалить село. Деякі сільські голови так і говорять, що ви хочете розвалити село. Але, насправді все навпаки. Для міста це не так вигідно, як для села. Так, місто отримає додаткові кошти на розвиток, оскільки об'єднана громада отримає статус міста обласного значення, але і села також отримають значні кошти. Але питання не лише в коштах. Тут має бути зовсім інша система. Адже об'єднана громада зможе вирішувати всі питання на місцях.
Наприклад, створиться офісний центр в Тетієві, який буде надавати всі види довідок і всі види послуг. Не може бути проблем в нашу еру інтернету, коли буде сидіти діловод в старостаті, який відправить запит в цей офісний центр, а звідси отримає будь-яку довідку, поставить печатку і видасть людині, що б вона не витрачала свій час на дорогу. Це зараз достатньо легко зробити і без особливих проблем.
Тепер стосовно робочих місць. Кількість працюючих в органах місцевого самоврядування буде залежати від обсягу повноважень і від бюджету. Структуру і чисельність органів місцевого самоврядування, буде визначати місцева рада. Але, оскільки обсяг повноважень істотно збільшиться, то значить виросте необхідність у збільшенні кількості фахівців в усіх сферах. Навіть може бути кадровий дефіцит. Тобто, потреба в працівниках не зменшиться, а навіть збільшиться.
Що отримує громада після об'єднання?
Перше - це надання всіх послуг на місці. Друге - можливість впливати на розподіл земель, адже це отримання для громади значної кількості коштів.
Якщо буде одна єдина громада і один керівник цієї громади, то це можливість давати місцеві гарантії для отримання інвестицій. Інвестори хочуть гарантій, а в системі "лебідь, рак і щука" (адміністрація, районна рада, міська рада), де накладаються повноваження - крайнього найти фактично неможливо.
Ось, наприклад в новому генплані ми заклали площі під технопарки, але знову таки - це землі сільськогосподарського призначення. А для того, щоб їх перевести в промислове призначення потрібно заплатити величезні кошти, що відразу зупиняє інвестора. В об'єднаній громаді ми можемо відповідним рішенням інвестору землю виділити і навіть звільнити від сплати втрат від переведення із сільськогосподарського значення землі на промислове, якщо підприємство створює певну кількість робочих місць. На сьогоднішній день таких можливостей у нас немає. А в об’єднаній громаді ми зможемо вирішувати чи потрібні нам відшкодування тих втрат, чи краще піти назустріч інвестору, які створить нові робочі місця і буде постійно наповнювати бюджет.
Крім того, громада може отримати субвенцію на розвиток інфраструктури на 2016 рік, але при умові, що рішення про об'єднання буде прийняте до 15 липня. А якщо ні, то ніхто і ніякої підтримки в наступному році не отримає. До бюджетів об'єднаних громад надходитимуть 60% податку на доходи фізичних осіб. Ось, у чинному Бюджетному кодексі України об'єднані та інші громади розведені навіть по різних статтях: надходження та витрати «бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад», передбачені у статті 64, а «сільських, селищних бюджетів» - у статті 69. Доходи, відповідно, теж різні і на користь об’єднаних громад.
Тепер стосовно освіти і медицини. Освіта буде підпорядкована громаді, але субвенції будуть надаватися з державного бюджету. Так само і стосовно медицини.
Крім того, в нас буде своя муніципальна міліція. Вже є зареєстрований відповідний законопроект. Адже зараз ми ні на міліцію, ні на ДАІ, ні на МНС не впливаємо. Після об'єднання вони будуть підпорядковуватися громаді.
Після реформи не буде адміністрації, районної ради і дублюючих повноважень.
Ось наприклад, об'єдналося декілька сіл навколо Тетієва, а інші ні. Згідно реформи створюються укрупнення районів. В Київській області буде три райони - Білоцерківський, Ірпінський і Бориспільський. Тому, кожне село, яке не об’єднається, буде працювати напряму з Білою Церквою. І довідки доведеться брати в Білій Церкві і субсидію оформляти і земельні питання вирішувати і багато інших питань. Чи буде від цього краще громаді села? Процес об'єднання вже запущений і він не зупиниться, тому ті села які проти - опиняться ще в гіршому положенні, ніж були. Але кожен має право вибирати.
Сільських голів перейменують в старост. А що ще зміниться крім назви посади?
Насамперед, старост також буде вибирати населення села, тобто посада залишається виборною. Крім того, староста також буде членом виконавчого комітету громади. І це дуже важливо. Якщо на сьогоднішній день в районі сільський голова не має жодного права голосу, то тепер він буде мати право голосу. Громада прийме положення про старосту, згідно якого буде визначено скільки може бути працівників в старостаті і після цього і буде формуватися бюджет кожного населеного пункту громади.
Згідно закону про об’єднання якість послуг до об'єднання має бути не нижча чим після. За даними опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи", позитивно якість надання адміністративних послуг в Україні загалом оцінюють лише 5% населення. Що може змінити об’єднання громад?
Зараз ми спостерігаємо, що в багатьох селах працюють до обіду, а після обіду вже нікого в сільській раді знайти неможливо. Старости будуть підпорядковуватись голові громади і раді громади, а значить на них можна впливати і контролювати надання старостатом цих послуг.
Як буде відбуватися сам механізм об'єднання?
Для початку об'єднання потрібно ініціювати, що вже відбулося в місті. Далі ми провели громадські слухання, де отримали підтримку. Потім, винесли на сесію міської ради і депутати підтримали цю ініціативу і розіслали пропозиції всім сільським радам. І тепер вони мають прийняти положення і назначити дату громадських слухань. А вже на громадських обговореннях приймається рішення - так або ні. Позитивне рішення виноситься на сесію сільської ради, і якщо там голосують "за", то створюється робоча група, з метою підготування рішення по безпосередньому об'єднанню громади.
Обласна рада має ухвалити перспективний план формування територій об’єднаних громад, що на сьогодні провалили в Київській області. І якщо облрада не схвалить перспективний план, то місцеве самоврядування програє і законсервується в нинішньому стані і тоді стане зрозуміло, хто нам ворог.
Деякі чиновники побачили в законі "Про об'єднання" можливості для прояву сепаратизму. Які ваші думки стосовно цієї проблеми?
Сепаратизм в законі про добровільне об'єднання - це місцевий референдум. В Україні закону про нього навіть немає і я не розумію, навіщо його вписали. Адже альтернативою є громадські слухання. Якщо зараз дати можливість проведення місцевих референдумів, то не виключено, що зараз багато районів на прикордонних територіях проведуть референдум, від'єднаються і ми будемо мати те саме, що на Донбасі та в Криму. І цією нормою можуть скористатися вороги України.
Три причини для сіл, чому потрібно їм підтримати об'єднання громад?
Перше - отримання кращих послуг на місцях. Друге - залучення інвестицій, а значить створення нових робочі місця. Адже, ми зможемо давати гарантії, виділяти землю, тощо.
Третє - це можливість покращити інфраструктуру. Адже кожна громада зможе напряму виходити на різні фінансові інституції і подавати свої проекти. Вимога ЄС наступна - ви зробите реформу і ми вам дамо гроші на розвиток. Польща отримала величезні кошти на розвиток своєї інфраструктури і отримує їх до сих пір. Тобто, громади пишуть проекти і отримають 85% від суми необхідних коштів на втілення своїх проектів. Те саме може бути і в Україні, в кожне село можуть прийти інвестиції.
Так, ця реформа не ідеальна і далеко не така як я її бачу, але це єдиний варіант який нам запропонували за стільки років знищення місцевого самоврядування. Її потрібно удосконалювати, але втілювати в життя невідкладно. Адже багато громад вже попереду нас. Зокрема, в Дніпропетровська, Житомирська і Хмельницька Ради схвалили проекти перспективних планів територій громад своїх областей і направили їх на затвердження уряду.
А сільські голови, які зараз саботують реформу, повинні зрозуміти, що потім будуть відповідати, коли житель буде їздити за кожною довідкою в Білу Церкву. Вони повинні служити людям і розуміти, що об’єднання громад це найкращий варіант для розвитку територій.
Розмовляла АЛЬОНА КОЦЕРУБА
